4.3. Національні свята
як дзеркало історико-культурної спадщини корейців


Як у національних святах корейців відбився їх історичний досвід і риси національного характеру?


Завдання і запитання 82
Ознайомтесь із джерелом 159 і визначте, яким чином національні свята Республіки Корея відображають головні віхи корейської історії
Про шанування яких національних цінностей вони свідчать?
Виходячи з переліку національних свят Республіки Корея, про вплив яких релігійних і політичних учень на сучасних корейців можна говорити?


Джерело 159
З навчального посібника Ю. Ковальчук «Країнознавство: Корея» (2011)

«У Республіці Корея встановлено такі офіційні вихідні дні: Новий рік — 1 січня; Новий рік за місячним календарем — три дні, від 29-го дня 12 місяця до 2-го дня 1-го місяця; пам’ятний День Руху 1 березня — 1 березня; День народження Будди (за місячним календарем) — 8-й день 4-го місяця; День дітей — 5 травня; День пам’яті солдатів, що захищали батьківщину — 6 червня; День незалежності — 15 серпня; Чхусок (за місячним календарем) — три дні, від 14-го до 16-го дня 8-го місяця; День заснування Кореї Тангуном — 3 жовтня; Різдво — 25 грудня. Вихідними оголошують також дні парламентських і президентських виборів.

У старій Кореї було заведено відпочивати на Новий рік 15 днів. За японського правління святкування нового року було перенесено на дату за сонячним календарем. Це правило збереглося і після звільнення Кореї. Поступово люди, що звикли відзначати прихід нового року за західним зразком, приєдналися до традиційного корейського святкування. Тепер 1 січня присвячується не родинному святкуванню, а лише офіційним привітанням.

1 березня святкується на честь подій 1 березня 1919 р. У цей день діячі визвольних громадських і релігійних організацій підняли велику кількість громадян на мирні демонстрації. У сеульському парку Тхапґоль було проголошено Декларацію незалежності Кореї від Японської імперії, що стало поштовхом для активізації визвольної боротьби по всій країні. Свято 1 березня покликане щороку нагадувати корейцям, що незалежність дісталася Кореї дуже дорогою ціною, розпалювати в їхніх серцях любов до батьківщини та гордість за неї, виховувати національну самосвідомість у молодому поколінні.

Щороку на 5 квітня, у День посадки дерев, громадян закликають висаджувати молоді деревця, щоб відновлювати ліси та захищати схили гір від вивітрювання. Це свято виховує любов до природи й дбайливе ставлення до ресурсів рідної країни. Його запровадили в 1946 р., а в 1949 р. зробили вихідним днем. У 2007 р. було запропоновано переглянути дату Дня посадки дерев і перемістити його на березень, оскільки клімат за останні 50 років зазнав значних змін.

5 травня корейці святкують День дітей. Традицію відзначати це свято встановила антияпонська визвольна організація «Сектонхве», заснована трьома активістами в 1923 р.. День дітей проголосили вихідним у 1975 р. До цього дня приурочують заходи, на яких нагороджують успішних старанних учнів, спортивні змагання, вистави, виставки дитячої творчості тощо. Батьки виконують усі бажання дітей: купують їм подарунки, ласощі, водять їх у парки розваг кататися на атракціонах, до кінотеатрів тощо.






8 травня відзначають День батьків, призначений підтримувати звичай особливої поваги до старших, традиційної для конфуціанського суспільства, що, однак, почала зникати в процесі урбанізації. Цього дня потрібно обов’язково відвідати батьків, дідусів і бабусь, інших родичів похилого віку, що проживають окремо, подякувати їм за турботу і любов. У 1910 р. під час Великого посту одна американка, висловлюючи вдячність і любов до своєї матері, роздавала в церкві білі гвоздики. Звідси походить і корейський звичай на 8 травня дарувати батькам букети гвоздик.

15 травня висловлюють пошану до вчителів. Вперше День учителя відзначили 26 травня 1963 р. активісти учнівської організації Червоного хреста, а пізніше дату свята перенесли на 15 травня — день народження вана Сечжона, що прославився своєю просвітницькою діяльністю. До свята уряд виділяє викладачам матеріальну допомогу, а учні готують урочисті заходи. До того ж прийнято відвідувати своїх колишніх вчителів та допомагати їм у випадку скрути.

6 червня — День пам’яті загиблих за батьківщину солдатів відзначається з 1956 р., а вихідним він став з 1982 р. Дату поминання обрано, засновуючись на старовинній традиції на початку літа проводити обряди поклоніння предкам. Цього дня президент та інші державні особи відвідують солдатські кладовища, де пам’ять загиблих вшановується спеціальною церемонією. О 10-й годині ранку лунає сирена, і всі громадяни встають на хвилину мовчання. Вивішуються також жалобні прапори.

17 липня 1948 р. було створено Конституцію Республіки Корея, що відзначається щороку вихідним днем. На День Конституції урядовці та члени парламенту обмінюються привітаннями, беруть участь у заходах, спрямованих на підтримання демократичного духу в державі. З 2008 р. цей вихідний вирішено скасувати.

15 серпня — День незалежності («свято повернення світла»). Цього дня в 1945 р. Корея здобула право на самостійність після 35-річного правління Японії. Святом цей день було названо в 1949 р. Всюди вивішують державні прапори, відбуваються загальнонаціональні урочисті заходи. 15 серпня 1945 р. вважають датою звільнення Кореї умовно. Цього дня Японія визнала свою поразку у Другій світовій війні, але розділений Корейський півострів одразу ж потрапив під контроль США та Радянського Союзу. Перший президент Республіки Корея Лі Син Ман прийняв присягу лише 13 серпня 1948 р.

1 жовтня вважається Днем національної армії на честь подій 1950 р., коли в ході корейської війни південнокорейським підрозділам вдалося прорватися за 38-му паралель. Пам’ятний день остаточно вилучили з числа офіційних вихідних у 1990 р.

3 жовтня — Свято відкриття небес. За легендою, саме цього дня у 2333 р. до н. е. Тангун, нащадок небесного правителя, заснував найдавнішу корейську державу. Тому ця дата вважається днем появи корейської нації. За іншою версією, цього дня «відкрилися небеса», і батько Тангуна Хванун спустився на землю 2457 р. до н. е. Свято почали відзначати на початку ХХ ст. послідовники нової релігії, які поклонялися Тангуну. Воно мало велике значення для підтримки національної свідомості корейців в умовах загрози японського панування.

9 жовтня — День абетки хангиль, що святкується на честь вана Сечжона, ініціатора створення національної писемності. Вперше був відзначений 4 листопада 1926 р., в 1940 р. було віднайдено оригінал першого документа, написаного корейською абеткою, «Хунмін чжоним», На День хангиль проводять заходи з популяризації корейської мови та писемності, зокрема конкурси творів та виступів корейською мовою для іноземців, а також заходи з боротьби за чистоту і правильність мови.






День народження Будди святкується в деяких країнах Східної Азії у восьмий день четвертого місячного місяця. У Республіці Корея це свято стало офіційним вихідним днем у 1975 році. У цей день корейці відвідують буддійські храми, щоб помолитися за здоров’я та удачу в житті. У багатьох містах проходять святкові ходи з барвистими ліхтарями у формі лотоса. Такими ліхтарями прикрашаються буддійські храми й вулиці, закриваючи практично весь вільний простір. У цей день в багатьох храмах влаштовуються благодійні обіди та частування чаєм, на які запрошуються всі охочі.

Чусок — одне з двох головних свят у Кореї, яке святкується 15 числа 8 місяця за місячним календарем. У цей день корейці з усіх куточків країни зазвичай їдуть до себе на батьківщину для зустрічі з родичами. Свято Чусок збігається з осінньою порою збору врожаю — порою достатку. За традицією, перший зібраний урожай має приноситися предкам із вдячністю за захист протягом року. Під час свята родичі збираються за одним столом, який накривають не тільки для гостей, але й для предків. Родичі одягаються в ханбок і здійснюють церемонію поминання, звертаючись до предків як до живих. Після завершення церемонії всі пригощаються їжею і спілкуються.

Також на Чусок заведено ділиться смачною їжею з сусідами та гарно проводити день, бажаючи одні одному: «Не більше, не менше, не більше, не менше, ніж 365 днів на рік». У такий спосіб корейці вшановують своїх предків, вважаючи, що таким чином успадковують їхню удачу і поширюють її».

Ковальчук, Ю. А. Країнознавство: Корея: навчальний посібник. Київ: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2011. С. 274–280.


Завдання і запитання 83
Роздивіться джерела 160 і 161. Спираючись на джерело 159, визначте які державні свята Республіки Корея відображені в інфографіці (джерело 160) і плакатах (джерело 161).
Поясніть символи, які використовували автори інфографіки і плакатів.


113

Словник
Авторитаризм абсолютне підпорядкування авторитету однієї людини або групи людей.
Алегорія художній засіб, приховування реального за художнім образом
Анархічність ВООЗ
Гіпертрофованість схильність до значного перебільшення та викривлення.
Демократизм переконаність у праві народу впливати на владу
Елегійний настрій сумний, журливий настрій.
Емоційність здібність яскраво і відкрито реагувати, слабка здатність стримувати власні почуття
Ієрархія розташування в порядку значущості
Індивідуалізм визнання важливості індивідуальної свободи та автономії.
Інтровертність зосередженість на своїх внутрішніх думках, ідеях, переживаннях.
Корпоративність групова замкненість, відокремленість.
Менталітет спосіб сприйняття й тлумачення світу певною спільнотою (народом, станом тощо)
Національний характер сукупність психологічних і ментальних якостей та відповідної до них поведінки, притаманна певній етнічній спільноті.
Неформальні відносини відносини, що склалися на основі особистих уподобань.
Нунчі уміння оцінювати емоції й думки інших людей.
Оптимізм погляд на життя з позитивної перспективи, віра в кращий сценарій розвитку подій.
Оцінка думка щодо якостей чого-небудь або кого-небудь.
Патріархальність відданість старим традиціям, несприйняття змін.
Самовдосконалення дії людини, спрямовані на покращення особистих якостей і набуття нових.
Ставлення характер поводження з ким-небудь або чим-небудь.
Типова поведінка сукупність дій людини у відповідь на різні ситуації, яка притаманна більшості представників певної спільноти.
Толерантність терпимість до іншого.
Тубільці місцеві жителі.
Фаталізм віра в те, що всі теперішні й майбутні події заздалегідь зумовлені незалежними від людей силами.
Хан почуття пригніченості в корейців.
Ханбок національний костюм корейців.
Хин емоція радості у корейців.
Чон притаманне корейцям відчуття зв’язку з іншими людьми.
Установка чітко визначений загальний напрямок поведінки.
Уявлення чуттєвий образ відомих людині предметів і явищ.







ДЖЕРЕЛА: ТЕМА 1. Республіка Корея: Країна та люди.