«Країнознавство: Корея» (2011)
«Західні держави в цей період наполегливо вимагали відкриття далекосхідних країн для торгової і місіонерської діяльності. У відносинах із Кореєю були зацікавлені Великобританія, Франція, США та інші держави. Поразки Китаю у двох Опіумних війнах (1840–1842, 1856–1860) та підписання ним у 1860 р. кількох договорів з європейськими державами означали перетворення держави Цін на неофіційну колонію. у 1850-ті рр. Японія також була змушена піти на поступки західним державам. Іноземні судна все частіше з’являлися і біля берегів Кореї.
Висловлюючи незадоволення щодо повної заборони імпорту в Чосон, у 1866 р. французький флот захопив о. Канхвадо та зробив спробу атакувати Сеул. Перемога над західними військами дала корейській верхівці впевненість у силі Чосон протистояти втручанням. Ворожість до Заходу підкріпив ще випадок, що стався в 1868 р., коли німецький купець Опперт таємно прибув до Кореї, щоб викрасти кістки батька тевонґуна (правлячий на час неповноліття короля батько-регент — авт.) з могили і ними шантажувати правителя, вимагаючи дозволу Чосон на торгівлю з Європою. Та на заваді планам Опперта стали урядові війська.
У 1871 р. Канхвадо атакували американські військові судна. Приводом нападу було спалення корейцями американського торговельного корабля. Хоча перевага американців в озброєнні була очевидною, корейці билися, не шкодуючи себе, і змусили ворога відступити.
У 80-ті рр. ХІХ ст. Чосон підписала договори про торгівлю із США, Великобританією, Німеччиною, росією, Францією. Розгорнулася гостра боротьба за вплив на Корейському півострові між Великобританією та росією, яка закінчилася двосторонньою домовленістю не втручатися до цих територій. Отже, слабка держава Чосон опинилася в центрі інтересів кількох гігантів».
Червоним кольором позначено район повстання 1862 р., зеленою стрілочкою — вторгнення французького флоту в Корею в 1866 р., чорні кораблі — місця дислокації іноземних кораблів
«Першим об’єктом експансії Японії на материку стала Корея, яка була у васальній залежності від Китаю. Уклавши з Кореєю в 1876 р. нерівноправний договір, Японія розширила експансію під приводом сприяння національно-визвольному руху. Коли на початку 90-х рр. ХІХ ст. у Кореї спалахнуло повстання і китайські війська виступили на його придушення, Японія спрямувала свої формування на південь півострова. Конфлікт на Корейському півострові вилився в японсько-китайську війну 1894–1895 рр., яка закінчилася поразкою Китаю та підписанням мирного договору. Китай визнав незалежність Кореї».
«Стаття 1: Незалежність Кореї.
Китай остаточно визнає повну і цілковиту незалежність і автономію Кореї, і, як наслідок, сплата данини й виконання церемоній і формальностей Кореєю Китаю вважається відступом від такої незалежності та автономії і повністю припиняється на майбутнє».
Підпис на аркуші, який тримає кореєць: «Цим документом я засвідчую дозвіл пересуватися корейською територією»
«Стаття 2. Імператорський російський Уряд, визнаючи, що Японія має в Кореї першорядні політичні, військові та економічні інтереси, зобов’язується не перешкоджати й не втручатися в заходи керівництва, захисту і контролю, які Імператорський Уряд Японії може визнати за необхідне вжити в Кореї.
Зрозуміло, що з російськими підданими в Кореї будуть поводитися так само, як і з підданими та громадянами інших іноземних держав, тобто вони будуть прирівняні в правах до підданих або громадян націй, яким надається режим найбільшого сприяння.
Погоджено також, що для уникнення будь-яких причин непорозумінь обидві Високі Договірні Сторони утримуватимуться на російсько-корейському кордоні від будь-яких військових заходів, які можуть загрожувати безпеці російської або корейської території»
ДЖЕРЕЛА: ТЕМА 2. БОРОТЬБА ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ
- 1. З підручника історії України для 9 класу І. Бурнейка, Г. Хлібовської, М. Крижановської, О. Наумчук (2017). Бурнейeко І. О., Хлібовська Г. М., Крижановська М. Є., Наумчук О. В. Історія України: підручник для 9 класoу загальноосвітніх навчальних закладів. Тернопіль: Астон, 2017. С. 9.
- 2. Карикатура з корейської газети. 1908 р. https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Manhwa-Yu.Gil-jun-Yahak-01.jpg
- 3. Карта Східної Азії у 1860–1870 рр. Narangoa, Li. Historical atlas of northeast Asia, 1590–2010: Korea, Manchuria, Mongolia, Eastern Siberia. 2014 Columbia University Pres. Р. 129.
- 4. Гравюра А. Зубера. Французькі війська на о-ві Канхвадо. 1866 р. https://www.lepoint.fr/monde/le-jour-ou-l-armee-francaise-a-manque-l-invasion-de-la-coree-07-10-2022-2492824_24.php
- 5. Карта «Країни Південної та Східної Азії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.» https://geomap.com.ua/ru-wh9/358.html#&gid=maps&pid=1
- 6. Японська картина «Підписання Симоносекського мирного договору між Китаєм і Японією після поразки династії Цин в японсько-китайської війні» (1896) http://image.hnol.net/b/2007-9-14/22/2007914224651250.jpg
- 7. Карикатура з американського журналу 1895 р. «Такий люб’язний» https://44430604.weebly.com/uploads/2/6/1/0/26106996/2855594.jpg?308
- 8. Карта «російсько-японська війна 1904–1905 рр.» Гісем О. В. Всесвітня історія для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням історії: підруч. для 9 класу загальноосвіт. навч. закладів. Харків: Вид-во «Ранок», 2017. С.199.
- 9. Американська листівка, присвячена Портсмутському миру (1905) http://portsmouthpeacetreaty.org/process/
- 10. Брами незалежності 독립문 정면 (2020) — Брами незалежності — Вікіпедія (wikipedia.org)
- 11. Газетна карикатура на підписання договору про протекторат Кореї (1913) https://i.pinimg.com/564x/9f/2d/49/9f2d49cfce0f2e21e576c010ee688d90.jpg
- 12. Японські війська входять до Сеулу через Західну браму. 1904 р. https://en.wikipedia.org/wiki/File:Korea-History-Seoul-West.Gate-1904-by.Underwood_(cropped).jpg
- 13. Аматерасу виходить з Небесної печери. Японська гравюра на дереві Сюнсай Тосімаса. 1887 https://vue.gov.ua/%D0%90%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%81%D1%83#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Amaterasu_3.jpg
- 14. Обкладинка журналу «Tokyo Puck» із зображенням японської анексії Кореї, 1910 https://www.dokdo-takeshima.com/wordpress/wp-content/images/abacus-cover.jpg
- 15. Японський пропагандистський плакат «Небесне світило. Вічний мир. Славна гармонія» https://micras.org/mwiki/Kokutai
- 16. Храм тисячі сходинок https://assets.editorial.aetnd.com/uploads/2018/02/the-shrine-of-one-thousand.jpg?width=1080&height=608&crop=1080%3A608%2Csmart&quality=75&auto=webp
- 17. Археологічні розкопки в Кьонджу (1908–1922) https://www.politika.io/en/notice/colonial-historiography-in-taiwan-and-korea-under-japanese-rule-1890s1940s-part-ii
- 18. Урок японської мови в корейській школі 1930-ті рр. https://www.thecollector.com/the-korean-war-ended-stalemate/
- 19. Японські офіцери спілкуються з корейцем похилого віку. 1930-ті рр. https://www.yna.co.kr/view/AKR20150905051000083
- 20. Суд в Сеулі. 1910 р. https://www.thinkchina.sg/photo-story-how-korea-and-china-fought-together-against-japanese-colonial-control?page=6
- 21. Японські жандарми в Кореї. 1910 р. https://bambooua.com/blog/397-short_korean_story.html
- 22. Плакат «Найсен іттай». 1937 р. https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Japan-Korea_Cooperative_Unity_World_Leader_Postcard_1920s.png
- 23. Указ про зміну корейських назв та імен https://jenikirbyhistory.getarchive.net/media/japanese-name-change-bulletin-of-taikyu-court-79ffc5
- 24. Церемонія закладки залізниці Сеул – Пусан. 1901 р. https://drukarnia.com.ua/articles/pid-vladoyu-soncya-sho-skhodit-RFLjO
- 25. Трамвай у Сеулі
- 26. Вид Сеула у ранній колоніальний період. (1908–1922 рр.)
- 27. «Статуя миру»
- 28. Скульптура «жінки для втіхи» на сидінні автобуса
- 29. Лі Йон Су торкається меморіальної статуї в Сеулі
- 30. Президент Південної Кореї Юн Сок Йоль (праворуч) і прем’єр-міністр Японії Кішіда Фуміо тиснуть один одному руки після переговорів в офісі президента в Сеулі (7 травня 2023 р.)
- 31. З «Атласу. Географія: регіони і країни. 10 клас» (2019) Атлас. Географія: регіони і країни. 10 клас. Київ: Картографія, 2019. С.23.
- 32. Фреска художника Бо Стентона «Ава Гарднер» на стіні громадської школи ім. Роберта Кеннеді в корейському кварталі (Кореатаун) ЛосАнджелеса, США
- 33. Памʼятник Хваніну – «Володарю Небес», діду Тангуна в парку історії і культури
- 34. Зображення з обкладинки Журналу «Молодь» (1908).
- 35. https://archiv.hkw.de/de/tigers_publication/taxidermy_of_time_tigers_as_the_chronotope_of_continual_coloniality_in_korea___yongwoo_lee/taxidermy_of_time_tigers_as_the_chronotope_of_continual_coloniality_in_korea___yongwoo_lee.php
- 36. Зображення з обкладинки журналу «Молодь» (1914) https://archiv.hkw.de/de/tigers_publication/taxidermy_of_time_tigers_as_the_chronotope_of_continual_coloniality_in_korea___yongwoo_lee/taxidermy_of_time_tigers_as_the_chronotope_of_continual_coloniality_in_korea___yongwoo_lee.php
- 37. Стаття в газеті «Нью-Йорк Таймс» від 26.01.1919 р. https://www.nytimes.com/1919/01/26/archives/korea-appeals-to-wilson-for-freedomhermit-kingdom-now-under.html
- 38. 역사1박근칠 | 채희숙 | 김재홍 | 최재영 최병택 | 정근 김지언 | 노경덕 박정순 | 조미영 | 박재욱 | 이원준 정선아 | 최숙희 | 이주현 | 이학운
- 39. Картина «Підписання Декларації про незалежність Кореї» https://aceyoon97.files.wordpress.com/2015/04/33ec9db8.jpg
- 40. Масова демонстрація проти японської колоніальної політики вцентрі Сеула. 1919 р. https://www.kocis.go.kr/eng/webzine/201902/sub05.html
- 41. Колишній прем’єр-міністр Японії Юкіо Хатояма відвідав Музей історії в’язниці Сеодемун, щиро вибачився за тортури та інші жорстокі дії, вчинені проти борців за незалежність під час японського колоніального періоду. 2015 р. https://news.kbs.co.kr/news/pc/view/view.do?ncd=3129141
- 42. Музей історії в’язниці Сеодемун.
- 43. Тимчасовий Уряд Кореї https://en.yna.co.kr/view/PYH20190307017100315
- 44. Меморіал незалежності в Чхонані. http://newsworld.co.kr/detail.htm?no=5395
- 45. Використання образів борців за незалежність Кореї в патріотичному дизайні одягу https://korelimited.com/blogs/korelimited/who-are-korea-s-freedom-fighters
- 46. Картина «Ан Чун Гун вбиває японського чиновника Іто Хіробумі» https://kknews.cc/history/56y9xo8.html
- 47. Совєтський плакат. С. Карпав (1930) https://cameralabs.org/11956-78-plakatov-sssr-iz-kollektsii-dyukskogo-universiteta-1919-1989-gody
- 48. Совєтський плакат. А. Апсіт «1 Травня» (1919) https://nevsepic.com.ua/nostalgiya/13-plakaty-velikoy-otechestvennoy-voyny-1941-1945-godov.html
- 49. Картина «Читання лекції учням на ігровому майданчику школи Осан».
- 50. http://dh.aksac.kr/Encyves/wiki/index.php/%EB%B0%95%EA%B0%81%EC%88%9C-%EA%B5%90%EC%A0%95%EC%97%90_%EC%84%A0_%EC%9D%B4%EC%8A%B9%ED%9B%88_%EC%84%A0%EC%83%9D
- 51. Карта Далекого Сходу російської імперії https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3720683-golovni-zertvi-rasizmu-v-rosijskij-imperii-evrei-j-polaki-kitajci-j-korejci.html
- 52. Фрагмент з карти «Світова мапа розселення українців по світу» Ю. Гасена (Відень, 1920) https://commons.wikimedia.org/wiki/File:%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8.jpg
- 53. Пам’ятник засновнику міста Хабаровська, вихідцю з Полтавщини Якову Дяченку https://umoloda.kyiv.ua/number/3618/196/148503/
- 54. Українці на демонстрації, присвяченій Міжнародному святу робітників 1 травня. Хабаровськ (1917) https://www.istpravda.com.ua/articles/2020/07/23/157847/
- 55. Корейські фермери в долині Амура https://www.quora.com/Why-are-there-so-many-Korean-people-in-Russia-Kazakhstan-and-Uzbekistan
- 56. Алегорія триєдиної росії (великої, малої та білої). Д. Шарапов (1905) https://historyimages.blogspot.com/2012/07/
- 57. російський православний епіскоп відвідує корейську школу у Владивостоці. Початок ХХ ст. https://www.atlasobscura.com/articles/korean-fusion-food-koryo-saram
- 58. Корейське село поблизу Владивостока. Початок 1920-х рр. https://centralasiaprogram.org/initiatives/cultures-and-societies-initiative/lost-and-found-in-uzbekistan-the-korean-story/
- 59. Етнічні корейці Хабаровська https://centralasiaprogram.org/initiatives/cultures-and-societies-initiative/lost-and-found-in-uzbekistan-the-korean-story/
- 60. Піонерський загін у корейській школі (1930-ті рр.) https://www.atlasobscura.com/articles/korean-fusion-food-koryo-saram
- 61. Совєтські корейці під час депортації з Далекого Сходу до Середньої Азії (1937 р.) https://centralasiaprogram.org/initiatives/cultures-and-societies-initiative/lost-and-found-in-uzbekistan-the-korean-story/
- 62. Карта депортації корейців СССР у 1937 р. https://en.m.wikipedia.org/wiki/File:Korean_deportation_in_the_Soviet_Union.svg
- 63. Корейські діти біля пам’ятника Леніну. Узбекистан. Кінець 1930-х рр. https://ukrainer.net/deportatsii-iz-boku-rosii/
- 64. Узбецькі корейці. 1940-і рр. https://centralasiaprogram.org/initiatives/cultures-and-societies-initiative/lost-and-found-in-uzbekistan-the-korean-story/
- 65. Совєтський плакат «Хай живе дружба народів СССР, Кореї і Китаю» (1945) https://twitter.com/USSRPoster/status/1419281419822632964
- 66. Мер Ташкента Р. Усманов і мер Сеула Пак Вон Сон потискають один одному руки на відкритті пам’ятника на честь 80-ї річниці депортації етнічних корейців до Узбекистану в парку Сеула в Ташкенті (2017). https://www.korea.net/NewsFocus/Society/view?articleId=147727
- 67. Фрагмент панно «Реквієм» (1982). М. Шин https://en.wikipedia.org/wiki/Nikolai_Shin
- 68. Чан Кайші, Ф. Д. Рузвельт, В. Черчілль і дружина Чан Кайші (Сун Мейлін) у Каїрі, Єгипет (1943) https://www.thinkchina.sg/photo-story-how-korea-and-china-fought-together-against-japanese-colonial-control?page=6
- 69. Карта військових дій Другої світової війни в серпні-вересні 1945 https://www.quora.com/Should-the-U-S-sever-its-relationships-with-South-Korea
- 70. Карта Кореї з розподілом зон окупації на 12 серпня 1945 р. https://collections.lib.uwm.edu/digital/collection/agdm/id/641/
- 71. Корейський народ святкує своє звільнення. 1945 р.
- 72. Люди, які залишили Корею, висаджуються в Пусані, повертаючись додому з Японії в жовтні 1945 р. https://www.korea.net/NewsFocus/Society/view?articleId=129310
- 73. Церемонія спуску японського прапора і підняття прапору США. 1945 рік https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Japanese_flag_down_US_flag_up.png
- 74. Вітальна церемонія Лі Син Мана. 1945 рік https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Syngman_Rhee_Welcome_Ceremony,_1945_(2).jpg
- 75. Кім Ір Сен на мітингу в Пхеньяні, 14 жовтня 1945 року https://www.unian.ua/curiosities/u-kndr-rozvinchali-mif-kim-ir-sen-ne-vmiv-peremishchuvatisya-u-chasi-ostanni-novini-11008796.html