Період Трьох держав стародавньої Кореї (57 р. до н. е. — 668 р. н. е.) має таку назву, тому що в ньому домінували три королівства: Пекче, Коґурьо і Сілла. Ці ж держави були в постійному суперництві, і тому вони утворювали мінливі союзи одна з одною та з двома провідними державами регіону: Китаєм та Японією. Зрештою, королівство Сілла, зі значною допомогою династії Тан, стало домінувати й наприкінці V ст. н. е. утворило єдину державу, Об’єднане Королівство Сілла

За легендою, викладеною в «Самгук сагі», засновником Коґурьо є Чумон (Тонмьон) — син небесного царя та доньки річкового владики, котра народила яйце, з якого і вийшов Чумон (Влучний стрілець). Ним став опікуватися ван держави, що знаходилася на півночі півострова. З раннього віку Чумон був дуже талановитим, особливо у стрілянні з лука. Це викликало заздрощі з боку синів вана, з якими він разом ріс. Вони вирішили вбити хлопця. Попереджений матір’ю, Чумон разом з трьома товаришами втік на південь. Тут він заснував державу, яку назвав Коґурьо, а замість родового імені Хе взяв нове ім’я Ко (Високий).

Хьоккосе був монархом-засновником держави Сілла і родоначальником династії Аль Бак (Пак) «сяючий». Згідно з «Самгук Юсою», коли вожді зібралися разом, щоб обговорити обрання короля і створення королівства, з неба засяяло дивне світло, і там, де схилився білий кінь, з’явилося велике яйце, з якого вийшов хлопчик. Коли йому виповнилося 13 років, він став королем держави під назвою Сеорабель та одружився з дівчиною, яка, за переказами, народилася з ребра дракона. Від них пішов рід Паків, який на сьогодні є третім за численністю у Кореї.

Ондоль — специфічна система опалення приміщення шляхом підігріву підлоги. Вона виникла у V ст. до н. е. на півночі Корейського півострова і за часів Трьох держав поширилася на всій його території.

Секрет ондоль полягав у тому, що під час будівництва оселі під підлогу закладали каміння, що нагрівалося від вогнища у приміщенні. Зазвичай це була кухня, де готували їжу. Дим і гаряче повітря з кухні рухалися системою тунелів, розташованих під підлогою і тим самим розпікали камені. Підлога утримувала тепло й нагрівала кімнату, де жили люди, а дим виходив через високу трубу на іншому боці будинку, яка забезпечувала добру тягу й убезпечувала житлові приміщення.