«Епоха «пробудження Азії» (XIX – початок XX ст.) позначилася появою в традиційних східних суспільствах паростків індустріалізації. Це був складний та суперечливий період, коли, з одного боку, зберігалися східні традиції, а з іншого — розпочалася модернізація економіки країн Сходу.

На Сході становлення й розвиток індустріального суспільства йшли пліч-о-пліч зі збереженням традиційного, середньовічного за своїм характером, укладу життя. …До початку XX ст. країни Азії були перетворені на колонії й напівколонії провідних європейських держав. «Вестернізація», тобто копіювання європейських і американської моделей державного управління, законодавства, системи освіти, одягу, етикету тощо, також була наслідком колонізації східних країн.

Зміцнення національної буржуазії, формування середнього класу, проникнення ідей демократії й соціальної справедливості — усі ці новації сприяли активізації національних рухів і пришвидшили демократичні революції в країнах Сходу.

Зростання масового національно-визвольного руху в країнах Азії пояснювалося насамперед тим, що у відповідь на постійні утиски й жорстокість колонізаторів по всьому Сходу поширилися й об’єднали різні соціальні групи населення ідеї антиколоніалізму

Небувалий підйом національної самосвідомості зумовив численні стихійні виступи селян і ремісників, страйки робітників, виникнення таємних організацій і сект, утворення професійних об’єднань міських і сільських підприємств.

Значною мірою це пояснювалося впливом на населення колоній політичних цінностей метрополій. Традиції й норми парламентської демократії європейських країн радо сприймали інтелігенція, підприємці, студенти й молодь країн Сходу. Навіть найбільш помірковані з них не могли не обурюватися кричущою невідповідністю ліберальних ідей Заходу реальній політичній практиці метрополій у колоніях. Вони вимагали поширення на жителів країн Сходу прав громадян провідних європейських країн (Великої Британії, Франції та ін.). Відмова колоніальної влади задовольнити ці природні вимоги тільки посилювала напруженість і сприяла зміцненню й поширенню національних рухів».

пристроїв. Сеулі.

Оприлюднення корейського імперського законодавства.

Створення Північно-Західного залізничного бюро.

1900: Корейська імперія стала членом Універсального поштового союзу і відкрила власний виставковий павільйон на Всесвітній виставці в Парижі.

1901: Прийняття Золотого стандарту

Франц Еккерт написав Корейський імператорський національний гімн.

Створено систему видачі юридичних документів про право власності.

Радник Товариства нічної праці: «Привіт, ми повинні працювати для нашої країни, а також люди повинні вчитися». Працівник / простолюдин: «Так, дякую. Я зроблю це».