«Економіка. «Японські проєкти в Кореї, зокрема розбудова залізниць і доріг, були спрямовані на експлуатацію корейських ресурсів на користь Японії.

До 1945 р. Японія володіла майже 85 % всієї власності в Кореї, з яких 83 % належали японському уряду або великому японському конгломерату».

«Кількість залізничних ліній у Кореї значно зросла з 1910 по 1945 рр.

Корейці, вимушені покинути свої маленькі ферми через зростання обсягів сільськогосподарського виробництва, емігрували. За кордон до 1945 р. виїхало 11 % корейців».

«Указом про національну трудову мобілізацію скорочувалася чисельність працівників у сільському господарстві та легкій промисловості через чимраз більшу потребу в робітниках на підприємствах новоствореної важкої військової промисловості. Тих, хто переховувався, вистежували і примусово вивозили з сіл і міст на різні промислові об’єкти...

Крім того, корейських робітників мобілізували і через нестачу робочої сили в Японії. З 1939 по 1945 рік на шахти і заводи Японії було відправлено понад мільйон молодих корейців. Внаслідок цього корейське населення в Японії збільшилося з 690 502 у 1939 р. до 2 400 000 наприкінці колоніального періоду. До того, десятки тисяч молодих корейських жінок були відправлені на фронт для надання сексуальних послуг японським військам

Коли двадцятип’ятимільйонне населення Кореї було звільнене від Японії, Корея виявилася виснаженою. Її природні ресурси й робоча сила безжально експлуатувалися, а її енергія виснажувалася заради марної мрії Японії про панування над усією Азією».

Кім H. H. ...оцінив статистику національного розвитку Кореї за період з 1911 по 1940 рр., спираючись на стандарти, встановлені ООН в 1993 р.

Згідно з цією системою, середньорічний темп зростання економіки становив 3,7 %, а темпи зростання населення — 1,3 %. Отже, темпи зростання доходу на душу населення становили 2,4 %.

Найбільш стрімко розвивалися гірничодобувна промисловість, електроенергетика і будівництво (середньорічні темпи — 9 %), за ними слідував сектор послуг (5 %). Відтак, швидкими були і структурні зміни — частка сільського господарства за цей період скоротилася з 68 % до 41 %, а гірничодобувної промисловості зросла з 5 % до 14 %. Через це, розвиток торгівлі та інвестиції призвели до економічного піднесення. Залежність від торгівлі зросла з 20 % до 60 %, а рівень інвестицій збільшився з 5 % до 14 %. Витрати на приватне споживання виросли в середньому на 3,3 % на рік, з урахуванням збільшення населення, оцінний темп споживання на душу населення склав 1,9 %. Хоча дещо знизилося споживання зерна, проте зросло споживання інших харчових продуктів та промислових товарів