Одним із засновників корейського етнічного націоналізму вважають історика й публіциста Сін Чхе Хо (1880–1936). До колонізації Кореї Японією він працював у націоналістичній газеті, пізніше емігрував, був членом Тимчасового уряду Кореї в Шанхаї. У 1928 р. заарештований японською поліцією на Тайвані, помер у в’язниці. Автор книг «Нове прочитання історії» (1908), «Давня історія Чосон» (1931) та «Декларації корейської революції».
«Історія держави — це точний запис про піднесення і / або падіння, процвітання і / або занепад цієї «мінджок» [етнічна нація — прим.]. Без мінджок немає історії; без історії мінджок немає чіткого уявлення про державу, а отже, на історика покладається велика відповідальність [...].
Держава є органічним утворенням, що формується з національного духу. Тобто навіть у державі, утвореній різними племінними групами, не кажучи вже про державу, утворену одним племенем з однією кровною лінією, завжди є особлива племінна група, яка бере на себе головну роль [...].
Вивчаючи підручники з історії, що використовуються в різних школах, я не знайшов майже нічого цінного. У першому розділі корейці (мінджок) описуються як частина китайського народу; […] читаючи всю книгу, корейці по-різному виглядають як частина монголів, частина чжурчженів або частина японців. Якби це було правдою, то наша земля, яка охоплює кілька десятків тисяч лі, перебувала б у пандемоніумі з варварами з півночі та півдня, які блукали навколо, і [наші] досягнення за чотири тисячі років були б зараховані вранці Ляну [назва племені — прим.], а ввечері до Чу [назва племені — прим.] (...)
Якою б неповною не була наша давня історія, якщо ми уважно вивчимо її, то зможемо чітко розгледіти справжню схожість тих, хто становить первинний етнічний склад нашої країни — нащадків Тангуна. Якщо це так, то в чому ж причина розбіжностей щодо того, ким були наші предки? Оскільки ми намагаємося розвіяти невігластво всіх громадян за допомогою націоналізму й навчити нашу молодь державницьким поняттям, щоб вона могла втримати останній пульс нашої країни, історія є незамінним інструментом. Але погана історія гірша за відсутність історії».
«Цікавим і, можливо, унікальним у зародженні та розвитку корейського націоналізму є те, що він одночасно формувався в умовах протистояння японським імперським зазіханням і був уможливлений модернізаційними наслідками японської колоніальної політики. Ця складна ситуація призвела до появи двох дещо різних типів націоналізму в 1910-х і 1920-х рр. Один з них — це націоналізм Сін Чхе Хо, чиї твердження про єдину корейську ідентичність ґрунтувалися винятково на крові та спільній території, без жодного реального врахування культури.
У своєму есе про давню корейську історію Сін стверджує, що корейська історія почалася з Тангуна, міфічного предка племені Пуйо, близько чотирьох тисяч з гаком років тому. Цікаво, що Сін часто використовує займенник третьої особи «наш», говорячи про Тангуна і плем’я Пуйо, тим самим посилюючи почуття ідентифікації між читачем і поняттям спільної етнічної спадщини. Сін дуже мало згадує про спільну культуру чи мову як основу спільної ідентичності; зв’язок майже повністю полягає в спільному походженні та території. Не ясно, чи усвідомлював Сін свій борг перед японськими націоналістами, які вже виконали подібне
завдання в Японії, зосередивши японську колективну ідентичність на так само оповитій туманом «чистій» етнічній лінії. Щобільше, він вільно використовував термін «мінджок» (етнічна нація), який отримав своє тлумачення значною мірою завдяки його попередньому використанню архітекторами японського націоналізму доби Мейдзі.
Крім того, засуджуючи колоніальний расизм і політику асиміляції, корейські націоналісти використовували логіку і мову японських колонізаторів. Робінсон зазначає: «Пошук і документування унікального і незмінного ядра — расового походження корейського народу — схожий на японську одержимість сутністю нації (кокутай) в 1930-х рр.».
ДЖЕРЕЛА: ТЕМА 2. БОРОТЬБА ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ
- 1. З підручника історії України для 9 класу І. Бурнейка, Г. Хлібовської, М. Крижановської, О. Наумчук (2017). Бурнейeко І. О., Хлібовська Г. М., Крижановська М. Є., Наумчук О. В. Історія України: підручник для 9 класoу загальноосвітніх навчальних закладів. Тернопіль: Астон, 2017. С. 9.
- 2. Карикатура з корейської газети. 1908 р. https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Manhwa-Yu.Gil-jun-Yahak-01.jpg
- 3. Карта Східної Азії у 1860–1870 рр. Narangoa, Li. Historical atlas of northeast Asia, 1590–2010: Korea, Manchuria, Mongolia, Eastern Siberia. 2014 Columbia University Pres. Р. 129.
- 4. Гравюра А. Зубера. Французькі війська на о-ві Канхвадо. 1866 р. https://www.lepoint.fr/monde/le-jour-ou-l-armee-francaise-a-manque-l-invasion-de-la-coree-07-10-2022-2492824_24.php
- 5. Карта «Країни Південної та Східної Азії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.» https://geomap.com.ua/ru-wh9/358.html#&gid=maps&pid=1
- 6. Японська картина «Підписання Симоносекського мирного договору між Китаєм і Японією після поразки династії Цин в японсько-китайської війні» (1896) http://image.hnol.net/b/2007-9-14/22/2007914224651250.jpg
- 7. Карикатура з американського журналу 1895 р. «Такий люб’язний» https://44430604.weebly.com/uploads/2/6/1/0/26106996/2855594.jpg?308
- 8. Карта «російсько-японська війна 1904–1905 рр.» Гісем О. В. Всесвітня історія для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням історії: підруч. для 9 класу загальноосвіт. навч. закладів. Харків: Вид-во «Ранок», 2017. С.199.
- 9. Американська листівка, присвячена Портсмутському миру (1905) http://portsmouthpeacetreaty.org/process/
- 10. Брами незалежності 독립문 정면 (2020) — Брами незалежності — Вікіпедія (wikipedia.org)
- 11. Газетна карикатура на підписання договору про протекторат Кореї (1913) https://i.pinimg.com/564x/9f/2d/49/9f2d49cfce0f2e21e576c010ee688d90.jpg
- 12. Японські війська входять до Сеулу через Західну браму. 1904 р. https://en.wikipedia.org/wiki/File:Korea-History-Seoul-West.Gate-1904-by.Underwood_(cropped).jpg
- 13. Аматерасу виходить з Небесної печери. Японська гравюра на дереві Сюнсай Тосімаса. 1887 https://vue.gov.ua/%D0%90%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%81%D1%83#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Amaterasu_3.jpg
- 14. Обкладинка журналу «Tokyo Puck» із зображенням японської анексії Кореї, 1910 https://www.dokdo-takeshima.com/wordpress/wp-content/images/abacus-cover.jpg
- 15. Японський пропагандистський плакат «Небесне світило. Вічний мир. Славна гармонія» https://micras.org/mwiki/Kokutai
- 16. Храм тисячі сходинок https://assets.editorial.aetnd.com/uploads/2018/02/the-shrine-of-one-thousand.jpg?width=1080&height=608&crop=1080%3A608%2Csmart&quality=75&auto=webp
- 17. Археологічні розкопки в Кьонджу (1908–1922) https://www.politika.io/en/notice/colonial-historiography-in-taiwan-and-korea-under-japanese-rule-1890s1940s-part-ii
- 18. Урок японської мови в корейській школі 1930-ті рр. https://www.thecollector.com/the-korean-war-ended-stalemate/
- 19. Японські офіцери спілкуються з корейцем похилого віку. 1930-ті рр. https://www.yna.co.kr/view/AKR20150905051000083
- 20. Суд в Сеулі. 1910 р. https://www.thinkchina.sg/photo-story-how-korea-and-china-fought-together-against-japanese-colonial-control?page=6
- 21. Японські жандарми в Кореї. 1910 р. https://bambooua.com/blog/397-short_korean_story.html
- 22. Плакат «Найсен іттай». 1937 р. https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Japan-Korea_Cooperative_Unity_World_Leader_Postcard_1920s.png
- 23. Указ про зміну корейських назв та імен https://jenikirbyhistory.getarchive.net/media/japanese-name-change-bulletin-of-taikyu-court-79ffc5
- 24. Церемонія закладки залізниці Сеул – Пусан. 1901 р. https://drukarnia.com.ua/articles/pid-vladoyu-soncya-sho-skhodit-RFLjO
- 25. Трамвай у Сеулі
- 26. Вид Сеула у ранній колоніальний період. (1908–1922 рр.)
- 27. «Статуя миру»
- 28. Скульптура «жінки для втіхи» на сидінні автобуса
- 29. Лі Йон Су торкається меморіальної статуї в Сеулі
- 30. Президент Південної Кореї Юн Сок Йоль (праворуч) і прем’єр-міністр Японії Кішіда Фуміо тиснуть один одному руки після переговорів в офісі президента в Сеулі (7 травня 2023 р.)
- 31. З «Атласу. Географія: регіони і країни. 10 клас» (2019) Атлас. Географія: регіони і країни. 10 клас. Київ: Картографія, 2019. С.23.
- 32. Фреска художника Бо Стентона «Ава Гарднер» на стіні громадської школи ім. Роберта Кеннеді в корейському кварталі (Кореатаун) ЛосАнджелеса, США
- 33. Памʼятник Хваніну – «Володарю Небес», діду Тангуна в парку історії і культури
- 34. Зображення з обкладинки Журналу «Молодь» (1908).
- 35. https://archiv.hkw.de/de/tigers_publication/taxidermy_of_time_tigers_as_the_chronotope_of_continual_coloniality_in_korea___yongwoo_lee/taxidermy_of_time_tigers_as_the_chronotope_of_continual_coloniality_in_korea___yongwoo_lee.php
- 36. Зображення з обкладинки журналу «Молодь» (1914) https://archiv.hkw.de/de/tigers_publication/taxidermy_of_time_tigers_as_the_chronotope_of_continual_coloniality_in_korea___yongwoo_lee/taxidermy_of_time_tigers_as_the_chronotope_of_continual_coloniality_in_korea___yongwoo_lee.php
- 37. Стаття в газеті «Нью-Йорк Таймс» від 26.01.1919 р. https://www.nytimes.com/1919/01/26/archives/korea-appeals-to-wilson-for-freedomhermit-kingdom-now-under.html
- 38. 역사1박근칠 | 채희숙 | 김재홍 | 최재영 최병택 | 정근 김지언 | 노경덕 박정순 | 조미영 | 박재욱 | 이원준 정선아 | 최숙희 | 이주현 | 이학운
- 39. Картина «Підписання Декларації про незалежність Кореї» https://aceyoon97.files.wordpress.com/2015/04/33ec9db8.jpg
- 40. Масова демонстрація проти японської колоніальної політики вцентрі Сеула. 1919 р. https://www.kocis.go.kr/eng/webzine/201902/sub05.html
- 41. Колишній прем’єр-міністр Японії Юкіо Хатояма відвідав Музей історії в’язниці Сеодемун, щиро вибачився за тортури та інші жорстокі дії, вчинені проти борців за незалежність під час японського колоніального періоду. 2015 р. https://news.kbs.co.kr/news/pc/view/view.do?ncd=3129141
- 42. Музей історії в’язниці Сеодемун.
- 43. Тимчасовий Уряд Кореї https://en.yna.co.kr/view/PYH20190307017100315
- 44. Меморіал незалежності в Чхонані. http://newsworld.co.kr/detail.htm?no=5395
- 45. Використання образів борців за незалежність Кореї в патріотичному дизайні одягу https://korelimited.com/blogs/korelimited/who-are-korea-s-freedom-fighters
- 46. Картина «Ан Чун Гун вбиває японського чиновника Іто Хіробумі» https://kknews.cc/history/56y9xo8.html
- 47. Совєтський плакат. С. Карпав (1930) https://cameralabs.org/11956-78-plakatov-sssr-iz-kollektsii-dyukskogo-universiteta-1919-1989-gody
- 48. Совєтський плакат. А. Апсіт «1 Травня» (1919) https://nevsepic.com.ua/nostalgiya/13-plakaty-velikoy-otechestvennoy-voyny-1941-1945-godov.html
- 49. Картина «Читання лекції учням на ігровому майданчику школи Осан».
- 50. http://dh.aksac.kr/Encyves/wiki/index.php/%EB%B0%95%EA%B0%81%EC%88%9C-%EA%B5%90%EC%A0%95%EC%97%90_%EC%84%A0_%EC%9D%B4%EC%8A%B9%ED%9B%88_%EC%84%A0%EC%83%9D
- 51. Карта Далекого Сходу російської імперії https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3720683-golovni-zertvi-rasizmu-v-rosijskij-imperii-evrei-j-polaki-kitajci-j-korejci.html
- 52. Фрагмент з карти «Світова мапа розселення українців по світу» Ю. Гасена (Відень, 1920) https://commons.wikimedia.org/wiki/File:%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8.jpg
- 53. Пам’ятник засновнику міста Хабаровська, вихідцю з Полтавщини Якову Дяченку https://umoloda.kyiv.ua/number/3618/196/148503/
- 54. Українці на демонстрації, присвяченій Міжнародному святу робітників 1 травня. Хабаровськ (1917) https://www.istpravda.com.ua/articles/2020/07/23/157847/
- 55. Корейські фермери в долині Амура https://www.quora.com/Why-are-there-so-many-Korean-people-in-Russia-Kazakhstan-and-Uzbekistan
- 56. Алегорія триєдиної росії (великої, малої та білої). Д. Шарапов (1905) https://historyimages.blogspot.com/2012/07/
- 57. російський православний епіскоп відвідує корейську школу у Владивостоці. Початок ХХ ст. https://www.atlasobscura.com/articles/korean-fusion-food-koryo-saram
- 58. Корейське село поблизу Владивостока. Початок 1920-х рр. https://centralasiaprogram.org/initiatives/cultures-and-societies-initiative/lost-and-found-in-uzbekistan-the-korean-story/
- 59. Етнічні корейці Хабаровська https://centralasiaprogram.org/initiatives/cultures-and-societies-initiative/lost-and-found-in-uzbekistan-the-korean-story/
- 60. Піонерський загін у корейській школі (1930-ті рр.) https://www.atlasobscura.com/articles/korean-fusion-food-koryo-saram
- 61. Совєтські корейці під час депортації з Далекого Сходу до Середньої Азії (1937 р.) https://centralasiaprogram.org/initiatives/cultures-and-societies-initiative/lost-and-found-in-uzbekistan-the-korean-story/
- 62. Карта депортації корейців СССР у 1937 р. https://en.m.wikipedia.org/wiki/File:Korean_deportation_in_the_Soviet_Union.svg
- 63. Корейські діти біля пам’ятника Леніну. Узбекистан. Кінець 1930-х рр. https://ukrainer.net/deportatsii-iz-boku-rosii/
- 64. Узбецькі корейці. 1940-і рр. https://centralasiaprogram.org/initiatives/cultures-and-societies-initiative/lost-and-found-in-uzbekistan-the-korean-story/
- 65. Совєтський плакат «Хай живе дружба народів СССР, Кореї і Китаю» (1945) https://twitter.com/USSRPoster/status/1419281419822632964
- 66. Мер Ташкента Р. Усманов і мер Сеула Пак Вон Сон потискають один одному руки на відкритті пам’ятника на честь 80-ї річниці депортації етнічних корейців до Узбекистану в парку Сеула в Ташкенті (2017). https://www.korea.net/NewsFocus/Society/view?articleId=147727
- 67. Фрагмент панно «Реквієм» (1982). М. Шин https://en.wikipedia.org/wiki/Nikolai_Shin
- 68. Чан Кайші, Ф. Д. Рузвельт, В. Черчілль і дружина Чан Кайші (Сун Мейлін) у Каїрі, Єгипет (1943) https://www.thinkchina.sg/photo-story-how-korea-and-china-fought-together-against-japanese-colonial-control?page=6
- 69. Карта військових дій Другої світової війни в серпні-вересні 1945 https://www.quora.com/Should-the-U-S-sever-its-relationships-with-South-Korea
- 70. Карта Кореї з розподілом зон окупації на 12 серпня 1945 р. https://collections.lib.uwm.edu/digital/collection/agdm/id/641/
- 71. Корейський народ святкує своє звільнення. 1945 р.
- 72. Люди, які залишили Корею, висаджуються в Пусані, повертаючись додому з Японії в жовтні 1945 р. https://www.korea.net/NewsFocus/Society/view?articleId=129310
- 73. Церемонія спуску японського прапора і підняття прапору США. 1945 рік https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Japanese_flag_down_US_flag_up.png
- 74. Вітальна церемонія Лі Син Мана. 1945 рік https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Syngman_Rhee_Welcome_Ceremony,_1945_(2).jpg
- 75. Кім Ір Сен на мітингу в Пхеньяні, 14 жовтня 1945 року https://www.unian.ua/curiosities/u-kndr-rozvinchali-mif-kim-ir-sen-ne-vmiv-peremishchuvatisya-u-chasi-ostanni-novini-11008796.html