«25 червня армія маріонеткового уряду зрадника Лі Син Мана розпочала тотальний наступ уздовж 38-ї паралелі на північну частину Кореї. Звитяжні сили безпеки Республіки, ведучи запеклі бої з метою протидії вторгненню ворога, зірвали просування армії Лі Син Мана.

Уряд КНДР, обговоривши ситуацію, що склалася, наказав нашій Народній Армії перейти в рішучий контрнаступ і знищити збройні сили противника. За наказом уряду Республіки Народна армія відкинула ворога з районів на північ від 38-ї паралелі і просунулася на 10–15 кілометрів на південь. Вона звільнила ряд міст, включаючи Ончжин, Йонан, Кесон і Пхечхон, а також багато сіл.

Зрадницька кліка Лі Син Мана розпочала братовбивчу війну, попри те, що весь патріотичний народ нашої країни доклав усіх зусиль для возз’єднання країни мирним шляхом».

«Події, які зараз відбуваються в Кореї, спалахнули 25 червня в результаті провокаційного нападу військ південнокорейської влади на прикордонні райони Корейської Народно-Демократичної Республіки. Ця атака була заздалегідь спланованою

Коли стало зрозуміло, що терористичний режим кліки Лі Син Ману, який ніколи не користувався підтримкою корейського народу, зазнає краху, уряд США вдався до відкритої інтервенції в Корею, віддавши наказ своїм військово-повітряним, військово-морським, а згодом і сухопутним силам виступити на боці південнокорейської влади проти корейського народу. Тим самим уряд Сполучених Штатів перейшов від політики підготовки агресії до відкритих актів агресії і став на шлях відкритого втручання у внутрішні справи Кореї, на шлях збройної інтервенції в Корею»

На дошці напис: «Розпалювач війни Трумен верещав, жорстоко і неспровоковано атакувавши беззахисний народ Північної Кореї». На одязі учнів написи «Польща», «Східна Німеччина», «Чехословаччина», «Болгарія»

«У Кореї урядові війська, озброєні для запобігання прикордонних рейдів і збереження внутрішньої безпеки, були атаковані силами вторгнення з Північної Кореї. Рада Безпеки Організації Об’єднаних Націй закликала війська, що вторглися, припинити бойові дії і відступити до 38-ї паралелі. Цього вони не зробили, а навпаки, продовжили наступ. Рада Безпеки закликала всіх членів Організації Об’єднаних Націй надати всіляку допомогу у виконанні цієї резолюції. За цих обставин я віддав наказ військово-повітряним і військово-морським силам Сполучених Штатів надати корейським урядовим військам прикриття і підтримку.

Напад на Корею робить очевидним, поза всяким сумнівом, що комунізм перейшов від використання підривної діяльності для підкорення незалежних країн до збройного вторгнення і війни. Він кинув виклик наказам Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй, виданим з метою збереження міжнародного миру і безпеки.

Я знаю, що всі члени Організації Об’єднаних Націй ретельно розглянуть наслідки цієї останньої агресії в Кореї всупереч Статуту Організації Об’єднаних Націй. Повернення до верховенства сили в міжнародних справах матиме далекосяжні наслідки. Сполучені Штати продовжуватимуть відстоювати верховенство права»

«Війна прийшла раптово. Це був сонячний недільний ранок 25 червня 1950 р., коли спокій був порушений схвильованим радіодиктором, який кричав, що північнокорейська армія почала тотальний наступ уздовж 38-ї паралелі. Протягом двох днів з нашого будинку в Сеулі було чути віддалений гуркіт гармат, а на третій день на наших вулицях з’явилися північнокорейські танки і солдати. Це було неймовірно. По радіо повторювали послання президента Лі Син Мана про те, що хоробрі солдати південнокорейської армії дають відсіч комуністичній армії і що столиця ніколи не буде залишена загарбникам».