«Рада Європи визначає е-демократію як використання ІКТ урядами, політичними партіями, громадянами та іншими учасниками політичного процесу на місцях, у регіонах, на національному або міжнародному рівнях з метою розширення участі громадян в процесах прийняття державних рішень. ІКТ можуть використовуватися в різних формах, а не лише для голосування. У рамках підходів за принципом «знизу-вгору» громадяни і організації можуть використовувати їх як засоби для того, щоб їх голоси були почуті, партії — для проведення кампаній, а органи публічної влади — для вдосконалення публічних послуг шляхом впровадження електронних інструментів подання звернень чи проведення консультацій.

Можна виділити такі основні переваги е-демократії:

істотне зниження витрат на здійснення демократичних процедур;

зниження витрат на інтерактивні форми взаємодії з громадянами, що дає можливість органам публічної влади більш повно враховувати думки різних соціальних груп при прийнятті рішень

залучення громадян до прийняття рішень на більш ранніх стадіях і в більш тісній формі;

залучення суспільних груп громадян з обмеженими можливостями, яким складно забезпечувати свої громадянські права за «традиційними» формами демократичної участі;

зміцнення довіри громадян до держави за рахунок іміджевих функцій нових комунікативних каналів, створення у громад ілюзії участі в прийнятті рішень».

«Азійська модель електронного уряду спирається на специфічний стиль управління, азіатський тип корпоративної культури та багатошарову систему публічного управління, організовану за принципом ієрархічної піраміди.

Уряд Південної Кореї при формуванні моделі електронної демократії зробив основний акцент на задоволенні інформаційних потреб населення та впровадженні ІКТ в систему культури та освіти. Успішний розвиток електронної демократії дозволив громадянам Південної Кореї засвоїти думку про власну значущість і можливість реально впливати на справи держави та суспільства. Важливим і корисним в корейському досвіді є осмислена та далекоглядна політика держави у справі розвитку електронної комунікації. Створення єдиного інформаційного простору в рамках всієї країни переносить у практичну площину основний принцип демократії: народ — джерело і носій влади.

Починаючи з 2010 року і по сьогоднішній день, ООН визнає систему електронного уряду Південної Кореї найкращою і найефективнішою у світі. Громадянам цієї країни доступно понад дві тисячі двох тисяч операцій. Південна Корея із солідним відривом випереджає інші держави і за рівнем розвитку системи, і за ступенем її популярності серед громадян. Розробка інфраструктури і бази для електронного уряду в Південній Кореї почалась ще в 1987 році.

Завдяки цій системі громадяни країни можуть здійснювати практично всі операції, не виходячи з дому: починаючи від покупок в магазинах і закінчуючи оплатою рахунків та оформленням документів. У громадських місцях можна побачити спеціальні термінали, в яких легко знайти потрібну інформацію або видрукувати будь-яку довідку.

Південна Корея щорічно займає перше-друге місце в світі, як по середній швидкості Інтернету, так і за ступенем охоплення населення широкосмуговим доступом до Мережі. У держсекторі країни існує 100-відсоткова система електронного документообігу. Паперовий варіант мають тільки найважливіші доповіді та довідки на рівні міністра і вище. Функціонування системи електронного уряду дозволило, наприклад, в період з 2008 по 2010 рік заощадити для держбюджету понад 1 млрд доларів і скоротити число службовців майже на дев’ять тисяч осіб. Загальний соціально-економічний ефект за згаданий період оцінюється в 16 млрд доларів».

За годинниковою стрілкою: 1) податки, фінанси, зв’язок, 2) будівництво, 3) транспорт, 4) медицина, безпечне харчування, 5) культура, туризм, спорт, дизайн, 6) навколишнє середовище, парки, водопостачання, 7) житло, нерухомість, міське планування, 8) безпека, пожежна безпека, цивільна оборона, 9) економіка, працевлаштування, 10) жінки, догляд за дитиною, діти і молодь, 11) добробут, люди похилого віку, люди з особливими потребами, 12) планування, аудит, інформатизація освіти, права людини.

У центрі: Платформа Smart City Donghan (інтегрований операційний центр). До неї подається інформація про функціонування об’єктів, дорожній рух, адміністративні послуги, безпеку і профілактичний контроль. З платформи інформація поступає до служб пожежної безпеки, поліції, швидкої допомоги… і регулюються вуличні ліхтарі, медіадошки, мобільні термінали. Паралельно ця інформація йде до операційних центрів району, округу, міністерств.

«Маємо врахувати, що цифрові державні послуги в Республіці Корея є різноманітними, що охоплює їх надання у таких сервісних орієнтаціях на відповідних споживачів: Уряд — Споживач (G2C); Уряд — Бізнес (G2B); Уряд — Уряд (G2G); Уряд — Співробітники державних організацій (G2E). Ще сюди додаються Урядові портали сервісного обслуговування (цифрові платформи), які мінімізують

фактор людського втручання в комунікацію між державними організаціями та споживачами відповідних послуг.

Державні послуги надаються через цифрові платформи, що виступають основним елементом комунікації між Урядом та споживачами як для представників бізнесу, так і для пересічного громадянина.

Наприклад, відомий інтегрований корейський інтернет-портал має в своєму арсеналі 90 000 різноманітних державних послуг, який працює у форматі 24/7. Також присутня вебсторінка для іноземців англійською мовою.

Своєю чергою, відкритий вебпортал публічних даних Уряду Республіки Корея налічує 50 000 відкритих баз даних 956 державних організацій (реєстри прав власності на нерухомість, транспортні засоби), бізнесу».

1 етап (1990–1999): комп’ютеризація — створення базової інфраструктури для використання інформаційних технологій.

2 етап (1999–2007): онлайн-з’єднання — створення дорожньої карти, інтеграція адміністративних послуг міста та електронної інформації.

3 етап (2007–2011): формування мережі — реалізований план «Е-Сеул» для адаптації до нового мобільного середовища.

4 етап (2011–2015): розумного уряду міста Сеул — інтеграція онлайн- та бездротової інфраструктур і надання індивідуальних послуг громадянам, використовуючи великі дані та відкриті публічні дані.

5 етап (з 2016– ): забезпечення функціонування в епоху гіперпідключених цифрових технологій за допомогою «Глобального плану цифрового Сеула 2020 року».

«Особливий інтерес викликає досвід застосування інформаційних технологій у боротьбі з корупцією в Південній Кореї — програма «OPEN», запущена в 1999 році. Програма дозволила громадянам через Інтернет контролювати процес розгляду своїх звернень держслужбовцями. Як тільки громадянин подає заяву, наприклад, про отримання дозволу на будівництво, співробітники відповідного відділу розміщують інформацію про цю заяву на сайті «OPEN». Через Інтернет громадяни можуть дізнаватися в режимі реального часу, чи зареєстрована належним чином їх заява, хто конкретно займається цим питанням, коли можна чекати дозволу, а якщо прохання не задоволене, то з яких причин.

Завдяки цій програмі громадяни можуть у будь-який час простежити хід розгляду документів по своєму зверненню. Система онлайн контролю за розглядом звернень громадян «OPEN», в роботі міської адміністрації, дозволяє запобігти непотрібній тяганині або несправедливому розгляду чиновниками справ громадян, дозволяє громадянам стежити за тим, як вирішуються питання про видачу дозволу або санкції у тій або іншій справі у випадках, коли найбільш вірогідний прояв корупції, і протестувати, якщо помічені які-небудь порушення. Таким чином, забезпечена прозорість діяльності адміністрації створює передумови для викорінювання корупції».