СПІЛЬНА ІСТОРІЯ. ДІАЛОГ КУЛЬТУР
Поліна Вербицька – доктор педагогічних наук, доцент кафедри історії України та етнокомунікацій Національного університету «Львівська політехніка», м. Львів
Наталія Голосова – вчитель-методист, учитель історії та правознавства СЗОШ №38, м. Львів
Василь Дяків – учитель історії та суспільних дисциплін, заступник директора Заліщицької державної гімназії, м. Заліщики Тернопільської області
Петро Кендзьор – кандидат педагогічних наук, викладач кафедри гуманітарних дисциплін Львівського інституту менеджменту, м. Львів
Ольга Ковалевська – кандидат історичних наук, доцент, старший науковий співробітник відділу української історіографії Інституту історії України НАН України, м. Київ
Олександра Козорог – спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист, учитель історії та суспільних дисциплін гімназії № 11, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області
Наталія Маркусь – вчитель-методист, учитель історії та правознавства СЗОШ № 1, смт Козова Тернопільської області
Людмила Малес – доктор соціологічних наук, доцент, доцент кафедри теорії та історії соціології Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка, м. Київ
Оксана Міхеєва – доктор історичних наук, доцент, професор кафедри соціології управління Донецького державного університету управління, м. Донецьк
Вікторія Середа – кандидат соціологічних наук, доцент, доцент кафедри історії та теорії соціології Львівського національного університету імені Івана Франка, м. Львів
Ольга Педан-Слєпухіна – вчитель-методист, учитель історії та громадянської освіти СЗОШ № 65, м. Львів
РОЗДІЛ 1. МІЖКУЛЬТУРНА ВЗАЄМОДІЯ І ФОРМУВАННЯ ІДЕНТИЧНОСТЕЙ
Блок ІI. Народження «радянської людини»: від «коренізації» до «дружби народів»
Блок ІII. Сучасна Україна на шляху формування політичної нації
Блок ІV. Виміри ідентичності та сучасні виклики
РОЗДІЛ 2. ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА: СТВОРЮЄМО І ЗБЕРІГАЄМО РАЗОМ
Блок І. Історико-культурна спадщина: зміст, засади та принципи збереження
Блок ІII. Роль громадськості в охороні історико-культурної спадщини
Блок І. Відображення досвіду міжкультурної взаємодії в історико-культурній спадщині України
Блок ІI. Особливості збереження та презентації багатокультурної спадщини
Блок ІII. Історико-культурна спадщина — надбання громади, країни чи світу?
РОЗДІЛ 4. СИМВОЛІЧНИЙ ПРОСТІР МІСТА ВІД ІМПЕРСЬКИХ ЧАСІВ ДО СЬОГОДЕННЯ: СОЦІОКУЛЬТУРНІ ЗМІНИ
Блок І. Міська архітектура — застигла музика різних епох
Блок ІI. Пам’ять та пам’ятник
Блок ІII. Топоніміка міських вулиць у контексті соціокультурних змін
РОЗДІЛ 5. ОБРАЗ, СЛОВО І ЗВУК У КОНТЕКСТІ РАДЯНСЬКОЇ ПРОПАГАНДИ «ДРУЖБИ НАРОДІВ»
Блок І. Відображення «дружби народів» у поліграфічній продукції радянського часу
Блок ІI. Поезія й музика в контексті виховання «дружби народів»
Блок ІII. Шедеври кінематографії: національне у радянському
РОЗДІЛ 6. СІМ’Я ЯК ОСЕРЕДОК МІЖКУЛЬТУРНОГО ДІАЛОГУ
Блок І. Традиційна українська сім’я і можливості та перепони до укладання змішаних шлюбів
Блок ІI. Шлюбні та сімейні обряди
Блок ІII. Мова сімейного діалогу
Блок ІV. Транснаціональні сім’ї: адаптація та взаємовпливи у сучасному культурному середовищі
РОЗДІЛ 7. МОЛОДІЖНИЙ ДОСВІД МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ
Блок І. Дитячі та юнацькі організації початку ХХ ст.
Блок ІI. Радянська молодь: взаємодія культур та народів в СРСР
Блок ІII. Неформальна молодіжна комунікація
Блок ІV. Спілкування на відстані: від поштових листів до електронного слова
І. Методи висловлення думок і вибору позицій
ІI. Методи організації обговорень та дискусій
ІII. Методи роботи з текстами
ІV. Методи проведення досліджень і реалізації проектів
V. Методи проведення аналізу та рефлексії
VI. Методи аналізу, систематизації та планування
VII. Методи організації зворотного зв’язку