Задля збереження культурної спадщини: ЮНЕСКО закликає Росію негайно припинити війну з Україною

ЮНЕСКО після ухвалення Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй Резолюції про агресію проти України і на тлі нищівної ескалації насильства 3 березня 2022 року опублікувала офіційну заяву про глибоку стурбованість подіями в Україні та оголосила про початок роботи щодо оцінки завданих збитків у сфері компетенції організації (зокрема щодо освіти, культури, культурної спадщини та інформації), а також про реалізацію заходів у рамках надання невідкладної підтримки. Резолюція ГА ООН підтвердила першочергову важливість дотримання Статуту ООН, відданість принципам дотримання суверенітету, незалежності, неподільності та територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах, а також вимогу до Російської Федерації щодо негайного припинення застосування сили проти України. Генеральна директорка ЮНЕСКО Одрі Азуле висловила повну підтримку ухваленню такого рішення. Вона погодилася з думкою, що прозвучала у вступному слові Генерального секретаря на спеціальній сесії Генеральної Асамблеї: «це – ескалація насильства, яка призводить до загибелі цивільних, у тому числі дітей, і є абсолютно неприйнятною». Крім того, Одрі Азуле закликає: «охороняти українську культурну спадщину, яка свідчить про багату історію країни та включає: сім її об’єктів, які розташовані, зокрема, у Львові, Києві, Одесі і Харкові – членах Мережі творчих міст ЮНЕСКО до Всесвітньої спадщини; національні архіви, деякі з них внесені до Реєстру ЮНЕСКО «Пам’ять світу»; місця вшанування трагедії Голокосту». Відповідно до свого мандату ЮНЕСКО вимагає негайного припинення нападів на цивільні об’єкти – школи, університети, меморіальні місця, культурні і комунікаційні інфраструктури, а також висловлює жаль стосовно жертв серед цивільного населення, зокрема студентів, викладачів, художників, науковців і журналістів. До них належать жінки і діти, особливо дівчата, які непропорційно постраждали від конфлікту та переміщення. У сфері освіти Резолюція 2601, ухвалена Радою Безпеки ООН  2021 року, зазначає, що держави-члени ООН повинні «запобігати нападам і загрозам нападів на школи та забезпечувати захист шкіл і цивільних осіб, пов’язаних зі школами, у тому числі дітей та вчителів під час збройних конфліктів, а також на постконфліктних етапах». Резолюція Генеральної Асамблеї від 2 березня 2022 року висловлює серйозну стурбованість повідомленнями про напади на цивільні об’єкти, серед них і школи. У зв’язку із зазначеним ЮНЕСКО рішуче засуджує напади на освітні заклади, внаслідок яких за минулий тиждень було пошкоджено щонайменше сім закладів, зокрема, напад 2 березня ц. р. на Харківський національний університет імені Каразіна. Загальнодержавне закриття шкіл і навчальних закладів торкнулося всього населення (6 мільйонів учнів віком від 3 до 17 років і понад 1,5 мільйона студентів ВНЗ). Ескалація насильства перешкоджає захисній ролі освіти, і вплив може бути далекосяжним, у тому числі в сусідніх країнах. У сфері культури ЮНЕСКО підкреслює зобов’язання міжнародного гуманітарного права, зокрема Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту 1954 року та двох протоколів до неї (1954 і 1999), утримуватися від заподіяння шкоди культурним цінностям, а також засуджує всі напади і пошкодження культурної спадщини в усіх її формах в Україні. ЮНЕСКО також закликає до повного виконання Резолюції 2347 Ради Безпеки ООН. З огляду на це ЮНЕСКО серйозно стурбована збитками, завданими Харкову – творчому місту музики ЮНЕСКО; історичному центру Чернігова, включених до Орієнтовного списку Всесвітньої спадщини України. ЮНЕСКО глибоко сумує через повідомлення про пошкодження творів видатної української художниці Марії Примаченко, з ювілеєм якої ЮНЕСКО було пов’язане у 2009 році. ЮНЕСКО також засуджує напад на меморіал Голокосту в Бабиному Яру – місце одного з найбільших масових розстрілів євреїв під час Другої світової війни, і закликає поважати історичні місця, цінність яких для освіти і пам’яті є незамінною. З метою запобігання таким нападам ЮНЕСКО у тісній координації з українською владою працює над тим, щоб якомога швидше позначити ключові історичні пам’ятники та місця по всій Україні емблемою Гаазької конвенції 1954 року, що є міжнародно визнаним сигналом для захисту культурних пам’яток і спадщини в разі збройного конфлікту. Крім того, ЮНЕСКО звернулася до української влади з метою організації зустрічі з директорами музеїв по всій країні, щоб вирішити нагальні потреби в рамках збереження музейних колекцій і культурних цінностей. У співпраці з організацією «UNITAR/UNOSAT» ЮНЕСКО проводитиме моніторинг збитків, завданих культурним об’єктам, аналізуючи їх зі супутникових знімків. У сфері доступу до інформації та свободи вираження поглядів ЮНЕСКО нагадує про свою попередню заяву, в якій наголошується на зобов’язаннях за Резолюцією 2222 Ради Безпеки ООН щодо захисту працівників ЗМІ та пов’язаного з ними персоналу – «медіаобладнання та установки є цивільними об’єктами, і тому не можуть бути об’єктом нападу чи репресій, якщо вони не є військовими об’єктами». У зв’язку із зазначеним вище ЮНЕСКО глибоко стурбована повідомленнями про обстріли медіаінфраструктури, зокрема обстріл головної телевізійної вежі Києва 1 березня 2022 року, з численними повідомленнями про загибель, у тому числі принаймні одного працівника ЗМІ, а також випадки насильства проти журналістів та спроби обмежити доступ до мережі Інтернет. У конфліктній ситуації вільні і незалежні ЗМІ мають вирішальне значення для забезпечення доступу цивільних осіб до інформації, яка може врятувати життя та розвінчати дезінформацію і чутки. На прохання групи держав-членів Правління ЮНЕСКО проведе спеціальну сесію 15 березня «для вивчення впливу і наслідків поточної ситуації в Україні в усіх аспектах мандату ЮНЕСКО».  

Джерело: https://www.nrada.gov.ua/